Правові аспекти використання штучного інтелекту в судовій системі України

Поштовхом стало прийняття у 2019 році Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, яка передбачала впровадження сучасних інформаційних технологій у роботу судів. Це створило законодавче підґрунтя для пілотних проектів з використання ШІ в українській судовій системі.

Потенційні сфери застосування ШІ в судах

Експерти виділяють кілька ключових напрямків, де штучний інтелект може бути корисним для судової системи України:

1. Аналіз та класифікація судових справ для оптимізації їх розподілу між суддями.

2. Автоматизована підготовка проектів типових судових рішень.

3. Прогнозування результатів розгляду справ на основі аналізу попередньої судової практики.

4. Виявлення потенційних конфліктів інтересів при розподілі справ.

5. Транскрибування та аналіз аудіозаписів судових засідань.

Впровадження цих технологій може значно пришвидшити розгляд справ та підвищити якість судових рішень. Однак це також породжує низку правових питань, які потребують вирішення.

Законодавче регулювання використання ШІ в судах

На даний момент в Україні відсутнє спеціальне законодавство щодо застосування штучного інтелекту в судовій системі. Існуючі нормативно-правові акти, такі як Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, не містять положень, які б регулювали це питання.

Експерти наголошують на необхідності розробки комплексного законодавства, яке б визначало правові рамки використання ШІ в судах. Зокрема, потрібно врегулювати такі аспекти:

1. Межі застосування ШІ у судовому процесі.

2. Відповідальність за помилки та збої в роботі систем ШІ.

3. Захист персональних даних учасників судового процесу при їх обробці алгоритмами.

4. Принципи прозорості та підзвітності при використанні ШІ в судах.

Розробка такого законодавства потребує залучення широкого кола експертів та громадського обговорення.

Етичні та правові виклики

Впровадження ШІ в судову систему породжує низку етичних дилем та правових викликів:

1. Ризик дискримінації та упередженості алгоритмів при аналізі справ.

2. Загроза порушення права на справедливий суд через надмірну автоматизацію процесів.

3. Питання конфіденційності та захисту чутливої інформації.

4. Проблема “чорного ящика” - непрозорості процесу прийняття рішень ШІ.

5. Ризик маніпуляцій та хакерських атак на системи ШІ.

Вирішення цих проблем потребує не лише технологічних, але й правових інновацій. Експерти пропонують запровадити обов’язкову етичну експертизу алгоритмів ШІ, які використовуються в судах, та створити спеціальні наглядові органи.

Міжнародний досвід та перспективи для України

Багато країн вже активно експериментують із використанням ШІ в судовій системі. Наприклад, в Естонії планують впровадити “робота-суддю” для розгляду дрібних позовів, а в Китаї ШІ допомагає суддям аналізувати прецеденти.

Для України важливо вивчати цей досвід, але адаптувати його до національних особливостей правової системи. Експерти рекомендують поетапне впровадження ШІ, починаючи з пілотних проектів у окремих судах.

Ключовим викликом залишається забезпечення балансу між технологічними інноваціями та фундаментальними принципами правосуддя. ШІ має доповнювати, а не заміняти роботу суддів, зберігаючи людський фактор у прийнятті остаточних рішень.

Впровадження штучного інтелекту в судову систему України відкриває нові горизонти для підвищення ефективності та якості правосуддя. Однак це також породжує складні правові та етичні питання, які потребують ретельного аналізу та врегулювання. Розробка комплексного законодавства щодо використання ШІ в судах стає нагальним завданням для українських законодавців та правників. Лише забезпечивши належні правові рамки та етичні стандарти, можна повною мірою реалізувати потенціал цих технологій, зберігаючи при цьому фундаментальні принципи справедливого судочинства.